щілинка
ЩІЛИНКА, и, ж. Зменш. до щілина 1. Прокинувся вранці; чую якийсь гомін... крізь забите вікно в щілинки сонце - наче золоті стрілки (Вовчок, VI, 1956, 239); З вікон, у щілинки гардин і фіранок виглядали налякані міщани (Рибак, Опов., 1949, 192); На вікні Ганка повісила сіті, бо вже холодно й вітри дмуть у всі щілинки (Ів., Вел. очі, 1956, 140); Щілинка, що раніше була лише скраю, тепер наскрізь розкраяла маленьке тільце сопілки, ще й у другім місці тріснула (Головко, І, 1957, 138); Командир загону послав кіннотника. Одного, другого, третього. В кожного - наказ пробитися, знайти якусь щілинку, дістатися до своїх (Донч., І, 1956, 53); Вузькі щілинки його очей на плескуватому тлустому обличчі з набряклими щоками і мішками під очима обурено блиснули (Тулуб, В степу.., 1964, 37); Додому Сиволап повернувся геть далеко за північ. Ледве знайшов замкову щілинку, повернув ключа, але двері не відчинялися (Ткач, Плем'я.., 1961, 125).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щілинка | щілинки |
Родовий | щілинки | щілинок |
Давальний | щілинці | щілинкам |
Знахідний | щілинку | щілинки |
Орудний | щілинкою | щілинками |
Місцевий | на/у щілинці | на/у щілинках |
Кличний | щілинко | щілинки |