абревіатура
АБРЕВІАТУРА, и, ж. Слово, що становить скорочення двох або кількох слів, напр.: колгосп, райвиконком. Він користувався в значній мірі готовою вже поезією мови, готовим запасом абстракцій і абревіатур (Фр., XVI, 1955, 265); Окрему групу серед складних слів становлять так звані абревіатури, або складноскорочені слова (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 424); // Літерне скорочення кількох слів, напр.: УРСР, КПРС; // Загальноприйняті скорочення слів на письмі, напр.: і т.д., див., і т.ін., пор.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | абревіатура | абревіатури |
Родовий | абревіатури | абревіатур |
Давальний | абревіатурі | абревіатурам |
Знахідний | абревіатуру | абревіатури |
Орудний | абревіатурою | абревіатурами |
Місцевий | на/у абревіатурі | на/у абревіатурах |
Кличний | абревіатуро | абревіатури |