академізм
АКАДЕМІЗМ, у, ч. 1. Суто теоретичне спрямування наукової роботи й навчання, відірваність їх від практики, від вимог життя.
2. Напрям в образотворчому мистецтві, який установив традиційні правила наслідування певних класичних зразків і протистояв реалістичному мистецтву. Реалізм поеми "Катерина" стимулював розв'язання нових складних художніх завдань у живопису, де треба було переборювати традиції академізму (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | академізм | академізми |
Родовий | академізму | академізмів |
Давальний | академізмові, академізму | академізмам |
Знахідний | академізм | академізми |
Орудний | академізмом | академізмами |
Місцевий | на/у академізмі | на/у академізмах |
Кличний | академізме | академізми |