алеаторика
АЛЕАТОРИКА, -и, ж., муз. Формалістичний напрям у сучасній музиці, який проголошує головним у творчості і виконавстві принцип випадковості, коли музична композиція будується на основі розбризкування чорнила на нотному папері, кидання гральних костей, ходів шахової гри, перетасовування перед виконанням твору карток, на яких записано кілька тактів музики.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | алеаторика | алеаторики |
Родовий | алеаторики | алеаторик |
Давальний | алеаториці | алеаторикам |
Знахідний | алеаторику | алеаторики |
Орудний | алеаторикою | алеаториками |
Місцевий | на/у алеаториці | на/у алеаториках |
Кличний | алеаторико | алеаторики |