амур
АМУР, а, ч. 1. У римській міфології - бог кохання, якого зображали крилатим хлопчиком з луком і стрілами. На другім боці канапи червоніло повне, кругле лице о. Хведора, неначе лице товстого свіжого амура, що вишивають гарусом на подушках (Н.-Лев., І, 1956, 118); // Статуя або зображення його. Важка чаша.., цяцькована білими.. амурами, завжди привертала увагу гостей (Донч., III, 1956, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Амур | Амури |
Родовий | Амура | Амурів |
Давальний | Амурові, Амуру | Амурам |
Знахідний | Амура | Амурів |
Орудний | Амуром | Амурами |
Місцевий | на/у Амурі, Амурові | на/у Амурах |
Кличний | Амуре | Амури |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | амур | амури |
Родовий | амура | амурів |
Давальний | амурові, амуру | амурам |
Знахідний | амура | амурів |
Орудний | амуром | амурами |
Місцевий | на/у амурі, амурові | на/у амурах |
Кличний | амуре | амури |