антикрез
АНТИКРЕЗ, -а, ч. У римському праві – договір між заставним кредитором та боржником, згідно з яким кредитор може брати плоди заставленої речі, зараховуючи або не зараховуючи їх у проценти або в суму самого боргу; антикрез був поширений і в середньовічній Європі; у Новий час закріплений у Французькому цивільному кодексі 1804-го р.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | антикрез | антикрези |
Родовий | антикреза | антикрезів |
Давальний | антикрезові, антикрезу | антикрезам |
Знахідний | антикрез | антикрези |
Орудний | антикрезом | антикрезами |
Місцевий | на/у антикрезі | на/у антикрезах |
Кличний | антикрезе | антикрези |