аргументований
АРГУМЕНТОВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до аргументувати; // у знач. прикм. Обов'язком всіх літераторів, працівників усіх галузей мистецтва є зміцнення творчої дружби на основі.. взаємної допомоги, всемірного розвитку товариської ділової, аргументованої критики й вимогливості (Рад. Укр., 6.I 1957, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | аргументований | аргументована | аргументоване | аргументовані |
Родовий | аргументованого | аргументованої | аргументованого | аргументованих |
Давальний | аргументованому | аргументованій | аргументованому | аргументованим |
Знахідний | аргументований, аргументованого | аргументовану | аргументоване | аргументовані, аргументованих |
Орудний | аргументованим | аргументованою | аргументованим | аргументованими |
Місцевий | на/у аргументованому, аргументованім | на/у аргументованій | на/у аргументованому, аргументованім | на/у аргументованих |