асоціативний
АСОЦІАТИВНИЙ, а, е, псих. Стос. до асоціації (в 3 знач.). Це [ріст лобових часток] викликає поліпшення у дітей асоціативних зв'язків у корі головного мозку (Шк. гігієна, 1954, 53); Асоціативний експеримент.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | асоціативний | асоціативна | асоціативне | асоціативні |
Родовий | асоціативного | асоціативної | асоціативного | асоціативних |
Давальний | асоціативному | асоціативній | асоціативному | асоціативним |
Знахідний | асоціативний, асоціативного | асоціативну | асоціативне | асоціативні, асоціативних |
Орудний | асоціативним | асоціативною | асоціативним | асоціативними |
Місцевий | на/у асоціативному, асоціативнім | на/у асоціативній | на/у асоціативному, асоціативнім | на/у асоціативних |