А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

аул

АУЛ, у, ч. Назва села в деяких тюркських народів у Середній Азії та на Кавказі. Яких-небудь новітніх осад та колоній намість покинутих черкеських аулів іще тут обмаль (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 102); Майоріли по балках.. аули з рудими черепичними покрівлями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183).

аул - іменник, чоловічий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийаулаули
Родовийаулуаулів
Давальнийаулові, аулуаулам
Знахіднийаулаули
Оруднийауломаулами
Місцевийна/у ауліна/у аулах
Кличнийаулеаули

аула

АУЛА, -и, ж. 1. Середній двір давньогрецького будинку на зразок давньоримського атріуму. 2. В імператорський період Стародавнього Риму – місце проживання знатних осіб. 3. Приміщення для мирян у ранньохристиянській базиліці. 4. Просторий актовий зал в деяких школах, колегіумах, університетах, академіях. 5. заст. Велика лекційна аудиторія.

аула - іменник, жіночий рід, неістота
ВІДМІНОКОДНИНАМНОЖИНА
Називнийаулааули
Родовийаулиаул
Давальнийауліаулам
Знахіднийаулуаули
Оруднийаулоюаулами
Місцевийна/у ауліна/у аулах
Кличнийаулоаули