баклага
БАКЛАГА, БОКЛАГА, и, ж. Невелика дерев'яна або металева плоска посудина, барило для зберігання води або іншої рідини. Потяг Охрім з двома баклагами до криниці (Кв.-Осн., II, 1956, 10); Цибулько, не мовивши слова, поставив баклагу (Головко, І, 1957, 278); // Невелика металева, сплюснута з боків пляшка, яку носять при поясі у походах. І рушив він, гвинтівка та баклага Весь скарб його, на битву йшли сини (Мал., І, 1956, 234).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баклага | баклаги |
Родовий | баклаги | баклаг |
Давальний | баклазі | баклагам |
Знахідний | баклагу | баклаги |
Орудний | баклагою | баклагами |
Місцевий | на/у баклазі | на/у баклагах |
Кличний | баклаго | баклаги |
баклаг
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баклаг | баклаги |
Родовий | баклага | баклагів |
Давальний | баклагові, баклагу | баклагам |
Знахідний | баклаг | баклаги |
Орудний | баклагом | баклагами |
Місцевий | на/у баклагу | на/у баклагах |
Кличний | баклагу | баклаги |