барибал
БАРИБАЛ, -а, ч. Ссавець родини ведмедів; чорний американський ведмідь; поширений від півночі Аляски і Канади до центральної Мексики та від Атлантичного до Тихоокеанського узбережжя; за Середньовіччя барибал був широко поширений і в Європі, але був повністю винищений і наразі в Європі не зустрічається; майже увесь час він зайнятий пошуками їжі, яка на 80% складається з рослин; також він із задоволенням поїдає личинок бджіл і ос і дикий мед; влітку барибали збираються цілими компаніями на берегах річок, щоб поласувати лососем, який йде на нерест, і близько місяця займаються риболовлею; іноді барибали крадуть на фермах кіз, курей, качок і навіть свиней; в залежності від місця проживання барибал впадає в сплячку на 5 – 7 місяців.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | барибал | барибали |
Родовий | барибала | барибалів |
Давальний | барибалові, барибалу | барибалам |
Знахідний | барибала | барибалів |
Орудний | барибалом | барибалами |
Місцевий | на/у барибалі, барибалові | на/у барибалах |
Кличний | барибале | барибали |