бахрома
БАХРОМА, и, ж. Суцільний ряд ниток, шнурків, що вільно звисають; тасьма з таким рядом ниток або шнурків. Над хлопчиком несуть круглий єгипетський парасоль з довгою бахромою (Коцюб., III, 1956, 412); Хустина була оторочена шовковою рожевою бахромою (Збан., Між.. людьми, 1955, 22); * Образно. Над обрієм тліла хмара, звісивши знизу гарячу бахрому (Коп., Вибр., 1953, 371).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бахрома | бахроми |
Родовий | бахроми | бахром |
Давальний | бахромі | бахромам |
Знахідний | бахрому | бахроми |
Орудний | бахромою | бахромами |
Місцевий | на/у бахромі | на/у бахромах |
Кличний | бахромо | бахроми |