баштанник
БАШТАННИК, а, ч. 1. Сторож на баштані. Я на старість за баштанника буду. Надіну широкий бриль, запущу бороду аж по пояс (Коцюб., II, 1955, 388); Зліва на згір'ї стояла хижка: в ній влітку жив старий баштанник Ларивон (Кочура, Родина.., 1962, 204).
2. Власник баштана. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна, баштанника (Вовчок, І, 1955, 309).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баштанник | баштанники |
Родовий | баштанника | баштанників |
Давальний | баштанникові, баштаннику | баштанникам |
Знахідний | баштанника | баштанників |
Орудний | баштанником | баштанниками |
Місцевий | на/у баштаннику, баштанникові | на/у баштанниках |
Кличний | баштаннику | баштанники |