безділля
БЕЗДІЛЛЯ1, я, с. 1. Брак будь-якої роботи, заняття; бездіяльність, неробство. Маленька праця краща за велике безділля (Укр.. присл.., 1955, 84); Хто не жив посеред бурі, не збагне журби безсилля, той не знає всеї муки примусового безділля (Л. Укр., І, 1951, 314); Труд найбільше шануй. Всі пороки з безділля і ліні (Криж., Під зорями.., 1950, 27); // Невикористання чого-небудь у роботі. Рейки.. вкрилися свіжою іржею від безділля (Ле, Міжгір'я, 1953, 241).
2. розм. Неважлива, незначна справа, річ; дрібниця, дурниця. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, - нехай теє не лежить у скрині безділля (Сл. Гр.); Сим двом безділля - всяке горе. Здавалось по коліна море (Котл., І, 1952, 235).
3. діал. Ледар, нероба. "Доню ж моя, доню, Да яке ти ледащо.., Да яке ти безділлє [безділля]!" (Чуб., V, 1874, 905).
БЕЗДІЛЛЯ2 див. бездолля.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безділля | |
Родовий | безділля | |
Давальний | безділлю | |
Знахідний | безділля | |
Орудний | безділлям | |
Місцевий | на/у безділлі | |
Кличний | безділля |