безногий
БЕЗНОГИЙ, а, е. 1. Який не має ноги або ніг, втратив ногу (ноги). Після великої зими Вернувся і Максим безногий: В поході, каже, загубив (Шевч., II, 1953, 54); // У якого немає кінцівок (про тварин). День за днем і ніч за ніччю полізли, мов безногі черви поплазували (Мирний, III, 1954, 24); Личинки землисто-сірі, матові, трохи зморщені, безногі (Шкідн.. рослин, 1949, 169); // розм. Який має покалічені, паралізовані ноги; // у знач. ім. безногий, гого, ч.; безнога, гої, ж. Людина, що втратила ногу (ноги). Стукали милицями безногі й криві (Донч., III, 1956, 144).
2. розм. Який не має ніжки, ніжок (про меблі). Тут [у комірчині] мостилися в безладді один на одному безногі стільці (Донч., II, 1956, 393).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безногий | безнога | безноге | безногі |
Родовий | безногого | безногої | безногого | безногих |
Давальний | безногому | безногій | безногому | безногим |
Знахідний | безногий, безногого | безногу | безноге | безногі, безногих |
Орудний | безногим | безногою | безногим | безногими |
Місцевий | на/у безногому, безногім | на/у безногій | на/у безногому, безногім | на/у безногих |