БЕЗСТОРОННЬО. Присл. до безсторонній. Опоненти сиділи спокійно, безсторонньо, - вони вже давно підготувалися до виступу (Руд., Остання шабля, 1959, 348); Потім, коли я почав більш безсторонньо судити себе, я зрозумів, що Россі не міг сказати нічого іншого (Моє життя в мист., 1955, 182).