безталанниця
БЕЗТАЛАННИЦЯ, і, ж. Жін. до безталанник. Як же зосталась Ганна сама в хаті безталанницею, знов Марина пригорнулась до Ганни (Н.-Лев., І, 1956, 95);
- Краще не жити, ніж доживати вік.. таким нещасним попихачем, безнадійним послу гачем, як ота безталанниця! (Л. Укр., III, 1952, 547); Як видно, чужі руки покалічили безталанницю (Стельмах, Хліб.., 1959, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | безталанниця | безталанниці |
Родовий | безталанниці | безталанниць |
Давальний | безталанниці | безталанницям |
Знахідний | безталанницю | безталанниць |
Орудний | безталанницею | безталанницями |
Місцевий | на/у безталанниці | на/у безталанницях |
Кличний | безталаннице | безталанниці |