безтілесний
БЕЗТІЛЕСНИЙ, а, е. Який не має тіла, плоті; нематеріальний. Ніби безтілесний дух, з виразом найбільшого напруження на лиці, перейшов ключник увесь коридор від кінця до кінця (Фр., II, 1950, 254); Став він для неї не живою істотою, не чоловіком, а спогадом, безтілесною тінню людини, чия поява лякає, а не тішить (Тулуб, Людолови, І, 1957, 426).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безтілесний | безтілесна | безтілесне | безтілесні |
Родовий | безтілесного | безтілесної | безтілесного | безтілесних |
Давальний | безтілесному | безтілесній | безтілесному | безтілесним |
Знахідний | безтілесний, безтілесного | безтілесну | безтілесне | безтілесні, безтілесних |
Орудний | безтілесним | безтілесною | безтілесним | безтілесними |
Місцевий | на/у безтілесному, безтілеснім | на/у безтілесній | на/у безтілесному, безтілеснім | на/у безтілесних |