безідейний
БЕЗІДЕЙНИЙ, а, е. Який не має твердих політичних переконань, поглядів. Безідейним назвемо хіба чоловіка, у якого нема жодних ідей, се значить, який зовсім не думає ні про які загальні справи (Фр., XVI, 1955, 348); // Позбавлений ідейного змісту. Поезія, листи.. та інші матеріали цього часу [1857-1861 рр.] показують Шевченка як активного учасника боротьби.. проти безідейного "чистого мистецтва" (Рад. літ-во, 6, 1957, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безідейний | безідейна | безідейне | безідейні |
Родовий | безідейного | безідейної | безідейного | безідейних |
Давальний | безідейному | безідейній | безідейному | безідейним |
Знахідний | безідейний, безідейного | безідейну | безідейне | безідейні, безідейних |
Орудний | безідейним | безідейною | безідейним | безідейними |
Місцевий | на/у безідейному, безідейнім | на/у безідейній | на/у безідейному, безідейнім | на/у безідейних |