боз
БОЗ, у, ч., діал. Бузок. - По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (Коб., III, 1956, 268); Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (Мак., Вибр., 1954, 34); * У порівн. Лице.. було синє, як боз (Фр., III, 1950, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | боз | бози |
Родовий | бозу | бозів |
Давальний | бозові, бозу | бозам |
Знахідний | боз | бози |
Орудний | бозом | бозами |
Місцевий | на/у бозі | на/у бозах |
Кличний | бозе | бози |
бозя
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Бозя | Бозі |
Родовий | Бозі | Бозь |
Давальний | Бозі | Бозям |
Знахідний | Бозю | Бозь |
Орудний | Бозею | Бозями |
Місцевий | на/у Бозі | на/у Бозях |
Кличний | Бозе | Бозі |