борозенний
БОРОЗЕННИЙ, а, е. Стос. до борозни (в 1 знач.). При борозенному способі [зрошення] воду подають у прокладені е міжряддях борозни, тоді вона використовується краще (Колг. Укр., 3, 1959, 18); // Який під час оранки йде з правого боку, тобто борозною (про коня або вола, запряженого в парі з другим). Олександра по-чоловічому хльоснула борозенного вола батогом (Логв., Літа.., 1960, 112); // у знач. ім. борозенний, ного, ч. Запряжений у парі кінь або віл, що під час оранки йде борозною. Треба [купити] до п'ятої пари борозенного (Кв.-Осн., II, 1956, 227); * У порівн. Везе, як борозенний (Номис, 1864, № 10015).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | борозенний | борозенна | борозенне | борозенні |
Родовий | борозенного | борозенної | борозенного | борозенних |
Давальний | борозенному | борозенній | борозенному | борозенним |
Знахідний | борозенний, борозенного | борозенну | борозенне | борозенні, борозенних |
Орудний | борозенним | борозенною | борозенним | борозенними |
Місцевий | на/у борозенному, борозеннім | на/у борозенній | на/у борозенному, борозеннім | на/у борозенних |