БОЧКА¹, и, ж. Велика дерев'яна або металева циліндрична посудина перев. опукла посередині, з двома плоскими днищами. Безодньої бочки не наллєш (Номис, 1864, № 11644); На лимані не солили риби в бочках на просіл (Н.-Лев., II, 1956, 223); Біля будки.. стоїть парокінна підвода з бочками пального (Гончар, Маша.., 1959, 19); * У порівн. Бурхнуло з неба, мов із бочки (Котл., І, 1952, 106).

@ Мов оселедців у бочці - дуже тісно, дуже багато. На помості набито, мов оселедців у бочці, якихось людських істот (Фр., І, 1955, 79).

БОЧКА², и, ж. Повітряний маневр у горизонтальному польоті, при якому літак робить повний оберт навколо своєї подовжньої осі. - Я думаю, що на віршах теж потрібний вищий пілотаж, га? Всякі там бочки.., штопори (Ю. Янов., І, 1958, 271).

БОЧОК, чка, ч. Зменш. до бік 1. Ураз опинилася [Софі] проти дзеркальця, обертається бочком, обертається другим (Вовчок, І, 1955, 377); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку, Або на лапки морду клав (Гл., Вибр., 1957, 151).