бровник
БРОВНИК, -а, ч. Маленька орхідна рослина з дрібними блідо-зеленими квітами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бровник | бровники |
Родовий | бровника | бровників |
Давальний | бровникові, бровнику | бровникам |
Знахідний | бровник | бровники |
Орудний | бровником | бровниками |
Місцевий | на/у бровнику | на/у бровниках |
Кличний | бровнику | бровники |