бурбон
БУРБОН, а, ч., розм., заст. Брутальний, зарозумілий, неосвічений правитель; // Взагалі брутальна, некультурна людина. - Але вас примушу бути вчителем, а не бурбоном (Збан., Малин. дзвін, 1958, 147).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бурбон | бурбони |
Родовий | бурбона | бурбонів |
Давальний | бурбонові, бурбону | бурбонам |
Знахідний | бурбон | бурбони |
Орудний | бурбоном | бурбонами |
Місцевий | на/у бурбоні | на/у бурбонах |
Кличний | бурбоне | бурбони |