бігунки
БІГУНКИ, ів, мн. Легкі дрожки або сани. Зирк, аж їде обніжком полковник, буланим конем на бігунках (Збірник про Кроп., 1955, 6); Сиджу на бігунках; на вибоях мене підкидає (Коцюб., II, 1955, 268); Партизанські господарники уважно і старанно збирали в дорогу новий загін. Виділили кращих коней і міцні сани-бігунки (Збан., Ліс. красуня, 1955, 116).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бігунки | |
Родовий | бігунків | |
Давальний | бігункам | |
Знахідний | бігунки | |
Орудний | бігунками | |
Місцевий | на/у бігунках | |
Кличний | бігунки |
бігунок
БІГУНОК, нка, ч., техн. Деталь механізму, в якому розподіляється струм високої напруги. Механізм розподілу струму високої напруги [магнето] складається з бігунка з електродом і розподільника - з електродами і контактними гвинтами (Зерн. комбайни, 1957, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бігунок | бігунки |
Родовий | бігунка | бігунків |
Давальний | бігункові, бігунку | бігункам |
Знахідний | бігунок | бігунки |
Орудний | бігунком | бігунками |
Місцевий | на/у бігунку | на/у бігунках |
Кличний | бігунку | бігунки |