бінарність
БІНАРНІСТЬ, -ності, ж. 1. Абстр. ім. до бінарний. // Бінарна опозиція; двоїстість, належність до двочленної опозиції; базова характеристика людського мислення, спосіб розуміти світ як такий, що збудований із протилежностей (верх – низ, світло – темрява, добро – зло, чоловік – жінка тощо). 2. муз. Двійковий принцип ритмічних пропорцій (тобто парний поділ тривалостей), прийнятий в європейській нотації; в джазовій музиці (у свінгу) використовується тернарний (трійковий) принцип числення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бінарність | бінарності |
Родовий | бінарності, бінарности | бінарностей |
Давальний | бінарності | бінарностям |
Знахідний | бінарність | бінарності |
Орудний | бінарністю | бінарностями |
Місцевий | на/у бінарності | на/у бінарностях |
Кличний | бінарносте | бінарності |