бінго
БІНГО, невідм., ж. Популярна в Англії азартна гра; різновид лото. // Гра, в якій випадково вибираються числа, а гравці повинні заповнювати відповідні числа на своїх картках; перший гравець, який заповнив картку відповідно до правил розіграшу, перемагає; заповнивши картку, він зазвичай викрикує «Бінго!».
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бінго | бінго |
Родовий | бінго | бінго |
Давальний | бінго | бінго |
Знахідний | бінго | бінго |
Орудний | бінго | бінго |
Місцевий | на/у бінго | на/у бінго |
Кличний | бінго | бінго |