біогенетичний
БІОГЕНЕТИЧНИЙ, -а, -е. 1. Стос. до біогенезу. // Характеристика процесів, за допомогою яких живі істоти відтворюють інші живі істоти. 2. Характеристика аспектів поведінки, які мають біологічне або органічне походження. ** Біогенетичний закон – правило, що розкриває закономірне співвідношення між індивідуальним розвитком організму та його розвитком в процесі еволюції; полягає в тому, що індивідуальний розвиток особини (онтогенез) є коротким і швидким повторенням (рекапітуляцією) найважливіших етапів еволюції вигляду (філогенезу).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | біогенетичний | біогенетична | біогенетичне | біогенетичні |
Родовий | біогенетичного | біогенетичної | біогенетичного | біогенетичних |
Давальний | біогенетичному | біогенетичній | біогенетичному | біогенетичним |
Знахідний | біогенетичний, біогенетичного | біогенетичну | біогенетичне | біогенетичні, біогенетичних |
Орудний | біогенетичним | біогенетичною | біогенетичним | біогенетичними |
Місцевий | на/у біогенетичному, біогенетичнім | на/у біогенетичній | на/у біогенетичному, біогенетичнім | на/у біогенетичних |