біч
БІЧ, -а, ч., жарг. 1. Колишня інтелігентна людина; людина, яка опустилася на “дно життя” внаслідок алкоголізму, наркоманії або як жертва шахрайства. // Ледар, безробітний через пияцтво, бездомна людина. // Бомж.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біч | бічі |
Родовий | біча | бічів |
Давальний | бічеві, бічу | бічам |
Знахідний | біча | бічів |
Орудний | бічем | бічами |
Місцевий | на/у бічі | на/у бічах |
Кличний | бічу | бічі |