ванта
ВАНТА див. ванти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ванта | ванти |
Родовий | ванти | вант |
Давальний | ванті | вантам |
Знахідний | ванту | ванти |
Орудний | вантою | вантами |
Місцевий | на/у ванті | на/у вантах |
Кличний | ванто | ванти |
ванти
ВАНТИ, вант, мн. (одн. ванта, и, ж. ), мор. Сталеві або прядив'яні канати для кріплення щогл і піднімання по них. В снастях висвистував вітер.., ванти скрипіли від натуги (Ткач, Моряки, 1948, 120); Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах (Довж., Зач. Десна, 1957, 402).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ванти | |
Родовий | вантів | |
Давальний | вантам | |
Знахідний | ванти | |
Орудний | вантами | |
Місцевий | на/у вантах | |
Кличний | ванти |