вгачувати
ВГАЧУВАТИ 1 (УГАЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВГАТИТИ (УГАТИТИ), вгачу, вгатиш, док., перех., розм. Витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал). - Продам за ті самі гроші, що колоністам під Одесою вгатив, і за дорогу не накину, - сам [селянин] дивується з своєї великодушності (Стельмах, Хліб.., 1959, 122); Ми на всяк випадок заклали [під стоян мосту] вибухівку. Все готове, дві тонни вгатили (Ле, Право.., 1957, 118).
ВГАЧУВАТИ2 див. угачувати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгачую | вгачуємо |
2 особа | вгачуєш | вгачуєте |
3 особа | вгачує | вгачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгачуватиму | вгачуватимемо |
2 особа | вгачуватимеш | вгачуватимете |
3 особа | вгачуватиме | вгачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вгачував | вгачували |
Жіночий рід | вгачувала | |
Середній рід | вгачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгачуймо | |
2 особа | вгачуй | вгачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вгачуючи | |
Минулий час | вгачувавши |