вгинати
ВГИНАТИ1 (УГИНАТИ), аю, аєш, недок., ВГНУТИ (УГНУТИ) і ВВІГНУТИ (УВІГНУТИ), ну, неш, док., перех. Прогинати всередину, робити заглиблення в чомусь. - Та й поступав [ведмідь] до гаю, вгинаючи землю під ступою... (Вовчок, І, 1955, 384); Ти чуєш - до бою вступають гармати, І гавбиці люто вгинають мости (Перв., І, 1958, 158); Довілля страв немов аж угинало дубові дошки на столах (Ле, Хмельницький, І, 1957, 317); Червоні торочки шовкової хустки полягли на кришталеву воду і, легесенькі, навіть не ввігнули води під собою (Н.-Лев., І, 1956, 154); // тільки док. Нагнувши, втягнути в плечі (голову). Хлопчик.. угнув голову в плечі - і з розгону - головою Марка в живіт (Вас., II, 1959, 126).
ВГИНАТИ2 див. угинати1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгинаю | вгинаємо |
2 особа | вгинаєш | вгинаєте |
3 особа | вгинає | вгинають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгинатиму | вгинатимемо |
2 особа | вгинатимеш | вгинатимете |
3 особа | вгинатиме | вгинатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вгинав | вгинали |
Жіночий рід | вгинала | |
Середній рід | вгинало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вгинаймо | |
2 особа | вгинай | вгинайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вгинаючи | |
Минулий час | вгинавши |