веданта
ВЕДАНТА, -и, ж. Релігійно-філософське вчення в Індії. // Веданта, як і ведичні писання, на яких вона ґрунтується, в основному зосереджена на самоусвідомленні – розумінні індивідом своєї споконвічної природи і природи Абсолютної Істини; веданта, під якою розуміється «кінцеве знання» або «кінець усього знання», не обмежується яким-небудь певним текстом або текстами і у ведантичній філософії не існує єдиного джерела; веданта ґрунтується на незмінних, абсолютних, духовних законах, які є загальними для більшості релігій і духовних традицій світу; як історично, так і в сучасному контексті, веданта розуміється як цілком трансцендентний і духовний стан, а не як концепція, що може бути збагнена просто за допомогою матеріального розуму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | веданта | веданти |
Родовий | веданти | ведант |
Давальний | веданті | ведантам |
Знахідний | веданту | веданти |
Орудний | ведантою | ведантами |
Місцевий | на/у веданті | на/у ведантах |
Кличний | веданто | веданти |