ВЕСТИСЯ, ведеться; мин. ч. вівся, велася, лося; недок. 1. Відбуватися, здійснюватися, тривати, йти. Місяць, другий вже ведеться Нескінченна та облога (Л. Укр., I, 1951, 376); Розмова велася змовницьким шепотом (Ле, Міжгір'я, 1953, 62).

2. безос. Бути у звичаї, узвичаєним. Споконвіку, з дідів - з прадідів так велося, щоб хліб руками збирали (Мирний, IV, 1955, 243); Шурка був вже біля Котовського, вдарив, як ведеться, безкозиркою об землю, - і кинувся обійматись (Смолич, Світанок.., 1953, 678).

3. розм. Бути в наявності, існувати. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його велося (Вовчок, І, 1955, 181); Лиш сьогодні, як на теє, Щастя не ведеться. Либонь, мені без вечері Спати доведеться (Рудан., Тв., 1956, 75); Добре живеться, бо дружба в радянській сім'ї ведеться (Укр.. присл.., 1955, 404).

4. розм., заст. Жити, плодитися. На їх обійсті ведеться лишень худоба рябої масті (Коцюб., І, 1955, 58); Все боялася [Хівря], що.. вона [телиця].. пропаде, ..бо в їх ніколи худоба не ведеться (Григ., Вибр., 1959, 115).

5. безос. Іти, складатися так чи інакше (про умови життя). Як ведеться, так і живеться (Номис, 1864, № 8126); Мусій не відповідав на його запитання, а спитав сам: - Як же тут у вас ведеться? (Панч, Синів.., 1959, 52).

6. безос. Щастити, вдаватися. Коли не ведеться, то й курка не несеться (Номис, 1864, № 1701); Велося Шмідлеві, мав якесь особливе щастя: збирав по світі гроші і все збільшував свою циркову трупу (Ков., Світ.., 1960, 18).

7. Пас. до вести 1-3, 6. - Тату, я зловив татарина! - То веди.. сюди. - Не ведеться бо! - То держи.. - Не держиться бо (Номис, 1864, № 4361); - Уже вам не стане часу першому зачинати ті бої, котрі велися так талановито вами (Мирний, III, 1954, 284).