виграшка
ВИГРАШКА, и, ж. 1. Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага. У нашої старої пані Малії паничі були .. Вона й бере мене в покої Синкам на виграшку (Шевч., II, 1953, 63); Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні виграшки, щирі розмови, коли не було чого ховати в душі од хлопців (Вас., І, 1959, 162).
2. Предмет, що служить дітям для гри, розваги; іграшка. [Марфа Варфоломіївна:] Кажуть, що кожному зростові свої виграшки, а тобі й до старості ляльки людьми здаватимуться... (Кроп., II, 1958, 269); * Образно. Треба тільки завжди розрізняти органічно виниклі, потрібні неологізми від неологізмів- брязкалець, виграшок, цяцьок (Рильський, III, 1956, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виграшка | виграшки |
Родовий | виграшки | виграшок |
Давальний | виграшці | виграшкам |
Знахідний | виграшку | виграшки |
Орудний | виграшкою | виграшками |
Місцевий | на/у виграшці | на/у виграшках |
Кличний | виграшко | виграшки |