видрукувати
ВИДРУКУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до друкувати. Чи можна хоч скільки примірників [зб. "Думи і мрії"] видрукувати на тоншому [папері]? (Л. Укр., V, 1956, 280); - Так от, хлопче, нам з тобою треба зредагувати листівки... і ще цієї ночі мусиш видрукувати (Вільде, Сестри.., 1958, 248); Малечко згодом прагнув стати професором. Він навіть видрукував велику статтю про фольклор і побут іранської країни (Досв., Вибр., 1959, 204); Перший вірш мій видрукувала лубенська газета (Донч., VI, 1957, 581); А що знімалися і на кольорову плівку, то кілька найкращих кадрів віддали у фотоательє видрукувати на кольоровому папері (Грим., Подробиці.., 1956, 74).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видрукую | видрукуємо |
2 особа | видрукуєш | видрукуєте |
3 особа | видрукує | видрукують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видрукував | видрукували |
Жіночий рід | видрукувала | |
Середній рід | видрукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видрукуймо | |
2 особа | видрукуй | видрукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | видрукувавши |