визвіл
ВИЗВІЛ, визволу, рідше визволу, ч. Те саме, що визволення. Чим частіше думав про визвіл.., тим частіше оті папери ставали мені перед очима (Фр., II, 1950, 345); Щеня припне [хлопець] на мотузочці та й держить його голодне. Воно вищить, задравши голову, визволу просить (Барв., Опов.., 1902, 279); [Дон Жуан:] Я б розрубав їх [громадські пута] знову, коли інакше з них нема визволу (Л. Укр., III, 1952, 408); Гейбо з усією переконливістю став доводити негайну потребу їхати на визвіл Василя Йвановича (Ю. Янов., Мир, 1956, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | визвіл | визволи |
Родовий | визволу | визволів |
Давальний | визволові, визволу | визволам |
Знахідний | визвіл | визволи |
Орудний | визволом | визволами |
Місцевий | на/у визволі | на/у визволах |
Кличний | визволе | визволи |