викаблучуватися
ВИКАБЛУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Вигинатися, випинатися підборами (про взуття). Молодь вперше по-справжньому розговлялася в своєму житті, танцюючи під таку музику, від якої чоботи лящали, викаблучувались і грузли в землю по самі щиколотки (Мик., II, 1957, 538); // перен. Хизуючись, вихилятися, вигинатися. - Мам честь вітати шановного пана підстаросту! - викаблучувався бравий ротмістр, змушений для етикету зіскочити з сідла при такій урочистій події (Ле, Хмельницький, І, 1957, 175); Ото тільки й краси в ньому, що стан гнучкий, чуб буйний.. А сам - в'їдливий хлопець, маніжиться, викаблучується, кожного норовить на сміх узяти (Грим., Незакінч. роман, 1962, 7).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викаблучуюся | викаблучуємося |
2 особа | викаблучуєшся | викаблучуєтеся |
3 особа | викаблучується | викаблучуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викаблучуватимуся | викаблучуватимемося |
2 особа | викаблучуватимешся | викаблучуватиметеся |
3 особа | викаблучуватиметься | викаблучуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викаблучувався | викаблучувалися |
Жіночий рід | викаблучувалася | |
Середній рід | викаблучувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викаблучуймося | |
2 особа | викаблучуйся | викаблучуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викаблучуючись | |
Минулий час | викаблучувавшись |