виконуючий
ВИКОНУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до виконувати.
Виконуючий обов'язки кого - особа, що працює на посаді кого-небудь іншого.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виконуючий | виконуючі |
Родовий | виконуючого | виконуючих |
Давальний | виконуючому | виконуючим |
Знахідний | виконуючий | виконуючих |
Орудний | виконуючим | виконуючими |
Місцевий | на/у виконуючому, виконуючім | на/у виконуючих |
Кличний | виконуючий | виконуючі |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виконуючий | виконуюча | виконуюче | виконуючі |
Родовий | виконуючого | виконуючої | виконуючого | виконуючих |
Давальний | виконуючому | виконуючій | виконуючому | виконуючим |
Знахідний | виконуючий, виконуючого | виконуючу | виконуюче | виконуючі, виконуючих |
Орудний | виконуючим | виконуючою | виконуючим | виконуючими |
Місцевий | на/у виконуючому, виконуючім | на/у виконуючій | на/у виконуючому, виконуючім | на/у виконуючих |