викроювати
ВИКРОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИКРОЇТИ, ою, оїш, док., перех. 1. Вирізувати з якого-небудь матеріалу окремі частини певної форми і розміру для пошиття одягу, взуття і т. ін. - А знаєш, ти вже щось занадто мале викроїла, ще гляди, не налізе (Л. Укр., III, 1952, 746).
2. перен., розм. Виділяти з труднощами що-небудь для якоїсь мети. Вся його розвага була в більярді, для чого він викроював трохи часу (Хижняк, Невгамовна, 1961, 77); - А звідки ж ви візьмете штатну одиницю? - серйозно, діловито запитав Турбай. - Викроїмо, - підбадьорений розмовою, відповів Кузь (Руд., Остання шабля, 1959, 522).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викроюю | викроюємо |
2 особа | викроюєш | викроюєте |
3 особа | викроює | викроюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викроюватиму | викроюватимемо |
2 особа | викроюватимеш | викроюватимете |
3 особа | викроюватиме | викроюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викроював | викроювали |
Жіночий рід | викроювала | |
Середній рід | викроювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викроюймо | |
2 особа | викроюй | викроюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викроюючи | |
Минулий час | викроювавши |