викурювати
ВИКУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИКУРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. За допомогою диму виганяти кого-небудь звідкись. Як мисливець викурює лисицю з нори, так старий бойовий командир "Буревісника" зуміє примусити підводний човен рушити з свого місця (Трубл., II, 1955, 391); - Як хочеш, пане добродзею, покушать меду, викури бджіл... (Коцюб., II, 1955, 67).
2. перен. Примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання. - Я став громадським писарем, викуривши з села давнього писаря (Фр., IV, 1950, 315); [Ларивон:] Віриш, як увіпреться [Макар] в хату, то нічим його і не викуриш (Кроп., IV, 1959, 346); - Ідеш від нас? - сумовито спитав Пересада. - Викурили тебе? (Автом., Щастя.., 1959, 79); // з кого - чого. Позбавляти кого-, що-небудь чогось. Ніякі пригоди не викурили й досі з неї тієї невгомонної веселості, тієї невмирущої чулості, яка була замолоду (Дн. Чайка, Тв., 1960, 44); Закрити церкви адміністративним порядком - легко. А от викурити їх з мозку селянського - це важче (Мик., II, 1957, 371).
3. Випалювати (цигарку, люльку, тютюн). Він приходив щодня на фабрику, викурював незмінну люльку, ішов подивитись на море і зникав (Ю. Янов., II, 1958, 19); Грицько викурив люльку коло печі й узявся за шапку (Мирний, II, 1954, 201); Сюди іноді на хвилину забігали вартові - викурити цигарку (Сміл., Зустрічі, 1936, 219).
4. Виготовляти шляхом перегонки (горілку, спирт і т. ін.). На Лівобережжі [України] на початку XIX ст. викурювали 3,6 млн. відер горілки на рік (Іст. УРСР, І, 1953, 393).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викурюю | викурюємо |
2 особа | викурюєш | викурюєте |
3 особа | викурює | викурюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викурюватиму | викурюватимемо |
2 особа | викурюватимеш | викурюватимете |
3 особа | викурюватиме | викурюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | викурював | викурювали |
Жіночий рід | викурювала | |
Середній рід | викурювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | викурюймо | |
2 особа | викурюй | викурюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | викурюючи | |
Минулий час | викурювавши |