вимикати
ВИМИКАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Вирвати. - Горох також ще відновиться. Раз якось уже й зацвів був, та як ударив град, то стовк його дочиста. Люди вимикали, а я лишив (Круш., Буденний хліб.., 1960, 44).
ВИМИКАТИ, аю, аєш, недок., ВИМКНУТИ, ну, неш, док., перех. Припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв'язок із загальною системою. - І я взявся усунути обрив [проводів], не вимикаючи струму (Гончар, І, 1954, 257); Потім я вимикаю.. телефон, світло над головою і віддаюся думкам (Ю. Янов., II, 1958, 15): Водограй мовчав, бо двірник завжди вимикав у ньому на ніч воду (Кучер, Голод, 1961, 453); // Припиняти дію якого-небудь приладу, механізму. Дорога в ущелині круто спадала вниз, шофер вів по ній машину, вимкнувши мотор (Кучер, Чорноморці, 1956, 437).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимикаю | вимикаємо |
2 особа | вимикаєш | вимикаєте |
3 особа | вимикає | вимикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимикатиму | вимикатимемо |
2 особа | вимикатимеш | вимикатимете |
3 особа | вимикатиме | вимикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимикав | вимикали |
Жіночий рід | вимикала | |
Середній рід | вимикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимикаймо | |
2 особа | вимикай | вимикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимикаючи | |
Минулий час | вимикавши |