виноситися
ВИНОСИТИСЯ див. виношуватися.
ВИНОСИТИСЯ, ошуся, осишся; наказ, сп. виносься; недок., ВИНЕСТИСЯ, суся, сешся; мин. ч. винісся, неслась, лось; док. 1. Швидко вибігати, виїжджати, вилітати звідки-небудь або кудись. Тихцем [Яць] винісся з хати (Фр., II, 1950, 212); Вхопила [Мадлена] шмат хліба, огірок і, кинувши: "Ну, я побіжу...", винеслась із кімнати (Досв., Вибр., 1959, 22); Група вершників звернула з дороги і на скаку винеслась на круте узгір'я (Цюпа, Назустріч.., 1958, 122).
Виносься (виносьтесь), фам. - забирай[те]ся геть. [Вігіл:] Ну, виносьтесь! В кустодії вже розберуть, хто бреше. (Виганяє їх [відпущеників] стусанами) (Л. Укр., II, 1951, 519).
2. тільки недок., рідко. Виносити речі, майно з дому. Почали лаштуваться, та виноситься, та вкладатись (Н.-Лев., І, 1956, 603).
3. Виступаючи, здійматися вгору над чим-небудь; бути вищим за когось, щось. Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилась покрівля його чималої хати з білими цегляними виводами (Н.-Лев., І, 1956, 172); Худий і високий, Друзь принаймні на голову виносився над Женею (Шовк., Людина.., 1962, 16).
4. перен. Хизуватися чим-небудь, виражати погорду, зазнаватися. А проте він [кожух] був дуже гордий і.., висячи на жердці над постіллю господаря, чванився та виносився незвичайно (Фр., III, 1950, 196); [Трохим:] Ти все правиш своє? А хіба не пам'ятаєш, як погано люде говорять про Чопоріїв? Виносяться своїм війтівством, ..людей не почитають, не шанують, кривдять (Кроп., V, 1959, 124).
5. тільки док., розм. Припинити нестися, знісши всі яйця (про свійських птахів). За літо кури винеслись, то тепер і не несуться (Сл. Гр.).
6. тільки недок. Пас. до виносити. Виносилися надвір картини, серед яких були дійсно високомистецькі зразки (Вільде, Сестри.., 1958, 356).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виношуся | виносимося |
2 особа | виносишся | виноситеся |
3 особа | виноситься | виносяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виносився | виносилися |
Жіночий рід | виносилася | |
Середній рід | виносилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виносімося | |
2 особа | виносися | виносіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виносившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виношуся | виносимося |
2 особа | виносишся | виноситеся |
3 особа | виноситься | виносяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виноситимуся | виноситимемося |
2 особа | виноситимешся | виноситиметеся |
3 особа | виноситиметься | виноситимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виносився | виносилися |
Жіночий рід | виносилася | |
Середній рід | виносилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виносьмося | |
2 особа | виносься | виносьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виносячись | |
Минулий час | виносившись |