вираз
ВИРАЗ, у, ч. 1. рідко. Дія за знач. виражати 1 і виразити. Не будемо давать ми виразу чуттям, Що так з душі на волю рвуться (Сам., І, 1958, 96).
2. Вияв настрою, почуття на обличчі, в очах. [Аецій Панса:] Щось там гомоніли, немовби ви розлуку мали брати [Руфін:] Розлуку? Ми?.. (У Руфіна гнівний вираз хутко зміняється в сміх) (Л. Укр., II, 1951, 356); Вираз обличчя в Серьожі з скептичного став спантеличеним (Сенч., На Бат. горі, 1960, 15); Сильне, з грубуватими рисами Храпчукове обличчя сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості (Жур., Звич. турботи, 1960, 73).
3. Висловлення, фраза. Він чув цей вираз від батька (Коцюб., I, 1955, 101); Дідусь довго добирав влучний вираз, щоб дошкулити онуці (Хижняк, Тамара, 1959, 7).
^ Крилатий вираз - те саме, що Крилаті слова (див. крилатий). Своєю творчістю Тичина утверджує ідеї Комуністичної партії, крилатий вираз "Партія веде", немов гордий девіз, увінчує його поетичне слово (Укр. літ., 10, 1957, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вираз | вирази |
Родовий | виразу | виразів |
Давальний | виразові, виразу | виразам |
Знахідний | вираз | вирази |
Орудний | виразом | виразами |
Місцевий | на/у виразі | на/у виразах |
Кличний | виразе | вирази |
виразити
ВИРАЗИТИ див. виражати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виражу | виразимо |
2 особа | виразиш | виразите |
3 особа | виразить | виразять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виразив | виразили |
Жіночий рід | виразила | |
Середній рід | виразило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виразімо | |
2 особа | вирази | виразіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виразивши |