вирубний
ВИРУБНИЙ, а, е. 1. Стос. до вирубування лісу. В епоху Київської Русі існували різні системи землеробства - вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 403).
2. Признач. для вирубування деталей з металу. Вирубний штамп.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вирубний | вирубна | вирубне | вирубні |
Родовий | вирубного | вирубної | вирубного | вирубних |
Давальний | вирубному | вирубній | вирубному | вирубним |
Знахідний | вирубний, вирубного | вирубну | вирубне | вирубні, вирубних |
Орудний | вирубним | вирубною | вирубним | вирубними |
Місцевий | на/у вирубному, вирубнім | на/у вирубній | на/у вирубному, вирубнім | на/у вирубних |