висвітлений
ВИСВІТЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до висвітлити. Аж відчинилася брама, висвітлена променистим сяйвом місяця (Ле, Ю. Кудря, 1956, 43); Його [А. Міцкевича] відносини з декабристами взагалі - дуже цікава, та ще й досі не цілком висвітлена сторінка (Рильський, III, 1956, 306).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | висвітлений | висвітлена | висвітлене | висвітлені |
Родовий | висвітленого | висвітленої | висвітленого | висвітлених |
Давальний | висвітленому | висвітленій | висвітленому | висвітленим |
Знахідний | висвітлений, висвітленого | висвітлену | висвітлене | висвітлені, висвітлених |
Орудний | висвітленим | висвітленою | висвітленим | висвітленими |
Місцевий | на/у висвітленому, висвітленім | на/у висвітленій | на/у висвітленому, висвітленім | на/у висвітлених |