висміюватися
ВИСМІЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ВИСМІВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВИСМІЯТИСЯ, іюся, ієшся, док. 1. тільки док. Насміятися досхочу, закінчити сміятися. Потреба висміятися засіла в горлянці, він [Анатоль] безсилий опанувати її (Кач., II, 1958, 325); Старий презирливо переждав, поки висміється парубок (Стельмах, Хліб.., 1959, 347).
2. з кого, діал. Насміхатися. В молодих сільських хлопців не тішилась Рахіра симпатією. Вони погорджували нею явно і висміювалися з неї голосно (Коб., II, 1956, 75); Боярська служба.. похіпніша з одних гордо висміватися, а перед другими низенько хилитися (Фр., VI, 1951, 11).
3. тільки недок. Пас. до висміювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висміююся | висміюємося |
2 особа | висміюєшся | висміюєтеся |
3 особа | висміюється | висміюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висміюватимуся | висміюватимемося |
2 особа | висміюватимешся | висміюватиметеся |
3 особа | висміюватиметься | висміюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висміювався | висміювалися |
Жіночий рід | висміювалася | |
Середній рід | висміювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висміюймося | |
2 особа | висміюйся | висміюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висміюючись | |
Минулий час | висміювавшись |