вистромлювати
ВИСТРОМЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИСТРОМЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВИСТРОМИТИ, млю, миш; мн. вистромлять; док., перех. Виставляти що-небудь звідки-небудь або з-за чого-небудь, з-під чогось назовні. Незаможники та комсомольці підносять руки. Середняки несміливо вистромлюють руки, але зараз їх і спускають (Мик., І, 1957, 67); Пси нехотя вистромляли голови в спідню ворітницю й не то ліниво, не то здивовано гавкали (Ле, Ю. Кудря, 1956, 83); Вистромив дід Іванюта свою сиву голову з-за комина, витяг шию, уважно слухає нову людину (Кир., Вибр., 1960, 356); Вистромивши бороду із-під рядна, спить [Іустин] на дивані (Тич., II, 1957, 59).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистромлюю | вистромлюємо |
2 особа | вистромлюєш | вистромлюєте |
3 особа | вистромлює | вистромлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистромлюватиму | вистромлюватимемо |
2 особа | вистромлюватимеш | вистромлюватимете |
3 особа | вистромлюватиме | вистромлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вистромлював | вистромлювали |
Жіночий рід | вистромлювала | |
Середній рід | вистромлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистромлюймо | |
2 особа | вистромлюй | вистромлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вистромлюючи | |
Минулий час | вистромлювавши |