вицокувати
ВИЦОКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Цокати, стукати раз у раз, часто. Вицокують коні об кригу та брук (Шпорта, Вибр., 1958, 126); - А що, не казав я, що він [Альоша] не при своїх? Хлопці погодились мовчки, вицокуючи зубами з жаху та з холоду, що вривався в розбиті вікна (Мик., II, 1957, 222); // Безперервно цокати, стукати (про механізми). Кожен думав про своє. Було чутно, як вицокував годинник за стіною (Руд., Остання шабля, 1959, 93).
2. Виконувати роботу, цокаючи клавішами друкарської машинки, ключем телеграфного апарата і т. ін.; вистукувати. Сахно не покидала своєї машинки. Вона зовсім не звернула уваги на того, що прийшов, і далі вицокувала на клавіатурі (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 134); Не перестаючи вицокувати правою рукою, він [телеграфіст] відсахнувся від стрічки, як від лотерейного білета, і ніби вражений виграшем, коротко скрикнув: - Ну? (Панч, I, 1956, 347); Василько з радістю кинувся допомагати батькові і за хвилину хвацько вицокував кісточками рахівниці (Цюпа, Грози.., 1961, 167).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вицокую | вицокуємо |
2 особа | вицокуєш | вицокуєте |
3 особа | вицокує | вицокують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вицокуватиму | вицокуватимемо |
2 особа | вицокуватимеш | вицокуватимете |
3 особа | вицокуватиме | вицокуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вицокував | вицокували |
Жіночий рід | вицокувала | |
Середній рід | вицокувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вицокуймо | |
2 особа | вицокуй | вицокуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вицокуючи | |
Минулий час | вицокувавши |