вкарбовуватися
ВКАРБОВУВАТИСЯ (УКАРБОВУВАТИСЯ), ується, недок., ВКАРБУВАТИСЯ (УКАРБУВАТИСЯ), ується, док. 1. перен. Міцно закріплюватися в пам'яті, душі тощо. Вони [слова тужливої скарги - обіцянки закоханого] вкарбовуються в збентежену Лесину душу (Хижняк, Невгамовна, 1961, 189); То правда, мій друже, є таке, що його не забути, воно назавжди вкарбувалося в нашій пам'яті (Збан., Незабутнє, 1953, 12).
2. тільки недок. Пас. до вкарбовувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкарбовуюся | вкарбовуємося |
2 особа | вкарбовуєшся | вкарбовуєтеся |
3 особа | вкарбовується | вкарбовуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкарбовуватимуся | вкарбовуватимемося |
2 особа | вкарбовуватимешся | вкарбовуватиметеся |
3 особа | вкарбовуватиметься | вкарбовуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вкарбовувався | вкарбовувалися |
Жіночий рід | вкарбовувалася | |
Середній рід | вкарбовувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкарбовуймося | |
2 особа | вкарбовуйся | вкарбовуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вкарбовуючись | |
Минулий час | вкарбовувавшись |